На добраніч, матусю

На ізольованій фермі в Коннектикуті з’являються двоє хлопців-близнюків, які прагнуть віднайти там домашній затишок і зустріти матір. Але ще на порозі їх охоплює дивне відчуття небезпеки: жінка зустрічає їх із білою пов’язкою на обличчі, схожою на маску, й пояснює це наслідками операції. Її холодний погляд та уривчасті слова поступово стирають у пам’яті дітей образ лагідної мами. Щоденне життя у домі перетворюється на тривожний кошмар.

Нові, незрозумілі правила, жорсткі обмеження й відсутність ніжності змушують братів сумніватися, чи справді перед ними та, хто дала їм життя. Вони шепочуться одне з одним і ставлять запитання, яке страшніше за будь-який сон: можливо, за цією маскою ховається чужа людина? З кожним днем напруга наростає. Діти нишпорять по кімнатах, шукають підказки у звичних речах, дослухаються до нічних кроків. І коли тиша дому розрізається шурхотом у темряві, залишається лише одна думка – чи справді вони ще в безпеці?