Надламані

От уявіть собі копа, який сам ледь не поїхав дахом під час чергового виклику. Ну от трапляється ж таке — нерви не витримують, і ти вже на межі. Ось і нашого героя після такого інциденту не звільнили, а перекинули в спеціальний відділ. Це не просто офіс з паперами, а місце, куди надходять найдивніші, найзаплутаніші справи. Ті, де злочинець — не просто лиходій, а людина з “кулею в голові”. Щодня йому тепер доводиться розбирати те, що інші навіть уявити не можуть. Він сидить на допитах і намагається зрозуміти тих, хто живе в іншій реальності.

Поруч з ним психологиня, яка, здається, бачить людей наскрізь. Але навіть їй часом стає моторшно від того, що вилазить з голови у злочинців. А найгірше те, що він поступово починає розуміти цих людей. Його власні проблеми, які він засовував глибоко всередину, тепер вилазять назовні і допомагають у роботі. Він бачить ті самі страхи, ті самі демони, з якими бореться вдома. І починає думати — а чи сильно він сам відрізняється від тих, кого ловить? Іноді йому здається, що тонка нитка, що тримає його в нормі, ось-ось порветься. І що тоді?