Цей смутний об'єкт бажання

Матьє, чоловік у поважному віці з іміджем упорядкованого життя, раптом опиняється в ситуації, коли всі його принципи розбиваються об одного погляду молодої Кончіти. Вона з'являється в йому житті як вітер з гори — несподівано, збурено, змітаючи все на своєму шляху. Що найдивовижніше, Кончіта немов має два обличчя — іноді вона з'являється перед ним ніжною та вразливою, з очима, повними невинності. Але вже за кілька годин ту саму жінку він бачить рішучою, майже жорстокою, з усмішкою, що нагадує леза. Ця зміна образів відбувається так природно, ніби вона набуває форми його власних найпотаємніших бажань. Для Матьє, звиклого купувати все, що він хоче, ця гра стає справжнім випробуванням. Він дарує їй коштовності, які вона приймає з холодною вдячністю. 

Влаштовує сцени пристрасті, на які вона відповідає лише легким усмішками. Кожна їхня зустріч — це дивний, майже відчайдушний танець, де він намагається вести, але її тіло завжди трохи уникає його дотику, мов живе окремим життям. Це гра, де він завжди відстає на півкроку, на пів дихання, на пів думки. Пізніше, у самотності свого кабінету, коли за вікном дощем розмивається світло ліхтарів, до нього приходить жахливе усвідомлення. Він бореться не зі справжньою жінкою, а з власним витвором уяви — кришталевим образом, який він сам виліпив із власних прагнень. Кончіта лише служить лінзою, що переломлює промені його найпотаємніших бажань і страхів. Він бореться не з нею — він бореться з власним віддзеркаленням у кришталевій призмі її існування.