Вони

У відокремленому будинку серед французької глибинки молода пара намагається знайти ідилію. Лукас і Клементина щойно переїхали, коли їхній спокій починають порушувати дивні звуки зовні. Спочатку вони списували це на вітер, що б'є гілками об вікна, але незабаром зрозуміли — хтось навмисно їх переслідує. Ніч перетворюється на кошмар, коли невідомі починають лютувати навколо їхнього будинку. Дзвінки у двері без причини, шалене дряпання по стінах, тіні, що минають під вікнами. Кожен звук змушує їхні серця битися частіше. Вони намагаються викликати допомогу, але раптово розуміють, що залишилися наодинці зі своїми переслідувачами у цьому похмурому будинку.

Година за годиною, ніч почала пережовувати їх повільно, наче темний звір. Вони почали розуміти жахливу істину — їхні переслідувачі рухаються не як звичайні злочинці. Їхні дії мають якусь зловісну, майже дитячу систему, наче це кривава гра, правила якої знає лише сама пітьма. Клементина і Лукас шукають хоть якусь логіку в цих атаках. У той же час кожна нова хвиля жорстокості піддається здоровому глузду все меньше. Ці істоти, немов тіні, що ковзають по стінах, повільно відбирають у них не лише відчуття безпеки, а й саму здатність мислити раціонально. Страх проникає в кістки, коли усвідомлюєш — це не просто напад, це методичне руйнування людської психіки.