Вердикт

Френк Гелвін прокидається на дивані в своєму офісі, де сліди від пляшок розповідають історію його останніх ночей. Його руки тремтять не лише від похмілля, а й від усвідомлення власного падіння. Колишній партнер приносить йому "подарунок" — справу, яка має бути простою формальністю, швидким способом заробити без зайвих питань. Але коли Френк заходить у палату і бачить цю жінку — непорушну, мовчку, прикуту до апаратів, щось всередині нього ламається. Він відчуває її біль ніби власний, бачить у її обличчі обличчя всіх, кого він колись підвів. Раптово йому стає соромно за свої наміри просто відпрацювати цю справу.

Він починає боротьбу не просто з системою, а з власним відчаєм. Кожен крок у розслідуванні дається йому важко — не лише через потужних опонентів, а й через власні слабкості. Іноді вночі йому хочеться все кинути і повернутися до пляшки, але він кожен раз знаходить сили продовжувати. Це історія не лише про судовий процес. Це про те, як людина може знайти себе в найглибшій точці падіння, як можна знайти силу боротися, коли здається, що всі сили вже втрачені. Френк відкриває не лише медичну таємницю, але й відкриває себе заново — того адвоката, яким колись мріяв бути.