Кулл-завойовник

Кулл, звиклий до свободи войовничий варвар, раптом опиняється на троні старовинної Валусії. Він відчуває себе чужаком у світі інтриг, де кожен погляд приховує загрозу. Коли зрадливий генерал Талігаро піднімає повстання, Кулл усвідомлює, що корона стала для нього кайданами. Але справжня небезпека приходить з минулого – воскресла чаклунка Аківаша, яка століттями мріяла про помсту. Її темна магія починає проникати в кожен куток королівства, перетворюючи вірних підданих на маріонеток. У цей складний час єдиною опорою для Кулла стає жриця Зарета. Між Куллом і Заретою поступово народжується щось більше, ніж союз.

У їхніх поглядах, кинутих у вирій подій, з'являється тиха розуміння, а в мить небезпеки – миттєва підтримка. Вони навчаються читати думки один одного без слів: він – в її зосереджених очах, вона – в його напружених плечах. Ця зв'язок стає вогником у темряві, що згущається навколо. Разом вони поринають у подорож, де кожен крок може виявитися останнім. Не легендарний меч їхньою справжньою метою, а віра в те, що темряві можна протистояти. Коли древня загроза насувається, саме ця віра – крихка, як перший ранковий сон, але міцна, як найтвердіша сталь – змушує їх йти далі, знаючи, що втратити тепер можна не тільки життя, але й знайдене в собі відчуття дому.