Закляття 4: Останній обряд

Ед і Лоррейн Воррени намагалися вірити, що темне минуле залишилося позаду. Вони облаштували затишний будинок, де начебто нічого не нагадувало про демонів і прокльони. Але одного вечора їхня донька Джуді прокидається з криком — той самий, що колись виривався з грудей Лоррейн у тому проклятому будинку в 1964 році. І вони розуміють: зло не пробачило їм втечі. Лоррейн тепер не просто екстрасенс — вона мати, яка бачить, як її дитина блідне день у день. Вона помічає, як тіні обіймають Джуді м'якіше, ніж це робила вона сама, і чує, як демон шепоче доньці ті ж слова, що колись говорив їй. Кожна ніч стає справжнім випробуванням, коли вона сидить біля ліжка Джуді, тримаючи хрест у одній руці і доччину долоню — в іншій.

Ед, який завжди був їхньою скелею, вперше відчуває безсилля. Він готовий кинути виклик самому пеклу, але тепер розуміє, що не може вбити демона власними руками — не так, як це робив із земними загрозами. Коли він бачить, як дружина і донька поступово в'януть від внутрішніх жахів, його власна віра починає давати тріщини. Найстрашніше те, що зло грає на їхніх найсвятіших почуттях. Воно нагадує Лоррейн про її першу вагітність, коли демон ледь не забрав немовля. Тепер ця ж темна сила обіцяє забрати їхню дорослу доньку, перетворюючи материнську любов на найвразливіше місце. І вони стоять перед вибором: чи можна жертвувати власною душею заради порятунку дитини?