Автобус у вогні

Сонячне ранок перетворилося на димний кошмар, коли вчителька Мері першою помітила дивний неспокій близько обрію. Повітря раптово стало густим і пахло спаленим. Коли вони з водієм Кевіном почали саджати дітей у автобус, ніхто ще не уявляв, що звичайна поїздка перетвориться на боротьбу за життя. Автобус рушав у море полум'я, де дороги миттєво зникали в диму. Кевін відчував, як його долоні липнуть до керма, коли він намагався розгледіти щось крізь чорну завісу.

На задньому сидінні маленька дівчинка тиснула до грудей свого ведмедика, а хлопчик старшого класу беззвучно проводив пальцем по запотілому склу, малюючи невидимі фігури. Мері, намагаючись відволікти дітей, почала розповідати історію, але голос їй переривався щоразу, коли автобус потрапляв у чергову хвилю диму. Вона бачила, як Кевін потихеньку стукає пальцем по керму, намагаючись знайти ритм, який би втримав їх усіх у реальності. Кожен вигин дороги ставав справжньою агонією, а надія зменшувалася разом з видимістю за вікном.