Екстраординарна

У світі, де навіть твій кіт має здатність читати думки, почуватися звичайною — це справжня кара. Джен прокидається щоранку з одним і тим же питанням: чи не з'явилася в неї нарешті якась надздібність? Вона пробує відчути щось — може, стати невидимою чи почути чиїсь думки. Але кожного разу лише розгублено зітхає, коли знову нічого не відбувається. Її життя нагадує вечірку, на якій усі знайомі з правилами гри, крім неї. Коли подруга Керрі починає розмовляти з привидом у кав'ярні, Джен мусить вдавати, що це абсолютно нормально.

Коли Кеш повертає час назад, щоб виграти в шахи, вона лише похитує головою. Навіть у метро — де хтось літає над сидіннями, а хтось проходить крізь стіни — вона єдина мусить тупити в підлогу, чекаючи своєї зупинки. Найболючіші моменти трапляються вдома. Коли мати випадково читає її думки про самотність, а сестра миттєво пересується по кімнаті, Джен відчуває себе як у клітці. Вона починає уникати очей рідних, ховає свої емоції глибше. Але одного дня вона розуміє: можливо, її справжня сила — це здатність бути людиною серед надлюдей. І ця думка здається їй одночасно і страшною, і звільняючою.