Шалако

1880-й рік, Нью-Мексико. Група європейських аристократів вирушає на полювання в дикі краї, найнявши провідника на ім'я Фултон. Вони навіть не підозрюють, що їхній маршрут пролягає через землі апачів, куди заборонено ступати білій людині. Графиня Іріна відділяється від загону і ледь не гине від рук воїнів — її рятує Шалако, колишній кавалерист, якого індіанці знають і поважають. Шалако попереджає аристократів, що вони мусять негайно забратися геть. Але ті звикли, що їхні гроші вирішують усе, тож ігнорують його слова. На світанку апачі атакують табір.

Фултон, скориставшись метушнею, тікає разом зі зброєю, провіантом і дружиною сера Чарльза, залишаючи решту напризволяще. Шалако повертається і бере командування на себе. Він веде вцілілих до плато, де можна протриматися хоч якийсь час. Апачі наздоганяють Фултона і жорстоко вбивають жінку, яка зрадила свого чоловіка. Фултон повертається до табору, але ніхто йому не радий. Сер Чарльз кидає йому виклик, і обидва гинуть у перестрілці. Син вождя на ім'я Чато викликає Шалако на двобій — один на один, зі списами. Шалако перемагає, але не вбиває Чато, і вождь у відповідь на це дарує всім життя. Вцілілі можуть іти. Іріна, яка пройшла крізь пекло поруч із цим чоловіком, вирішує залишитися з ним. Вона не повернеться до Європи.