Примат

Люсі та її друзі відправляються на Гаваї у її родинний будинок. Там на неї вже очікує Адам – її батько, а також сестра та домашній шимпанзе, якого звати Бен. Колись мама урятувала його, і відтоді він став частиною родини, майже як ще один родич. Адам, який заробляє на життя письменництвом, незабаром їде з дому на зустріч з шанувальниками. Залишившись без нагляду старших, Люсі не втрачає нагоду й робить вечірку.

Проте ніхто з гостей не здогадується, що не так давно Бена вкусила інша тварина. Інфекція сказу поступово дається взнаки: поведінка шимпанзе стає інакша. Його рухи стають нервовими, реакції – різкими, а інстинкти – некерованими. Атмосфера свята швидко руйнується, поступаючись місцем страху, адже будинок відрізаний від допомоги ззовні. Опинившись у замкненому просторі, друзі змушені діяти інстинктивно. Паніка зростає, часу на роздуми майже немає. Вони мають знайти вихід і врятуватися, поки той, кого вони вважали другом, остаточно не перетворив безпечний дім на смертельну пастку.