Воскресіння

Людство подолало смерть, знайшовши спосіб продовжувати існування. Але разом із цим зникло щось надто суттєве: здатність мріяти. Світ став надто раціональним, позбавленим уяви, ніби з нього витягнули всю фантазію. Люди живуть довше, але їхнє життя стало набагато похмурішим. На цьому показаний з’являється Деліріант. Він єдиний, хто зберіг у собі здатність бачити сни, відчувати їх, проживати щось поза межами реальності. 

Його життя змінюється після зустрічі з жінкою, яка розуміє що таке сни. Вона веде його крізь серію сновидінь, що нагадують цілі світи. Від стриманої чорно-білої реальності до насичених, майже перенасичених кольором картин. Ця подорож поступово набуває іншого сенсу. Вона веде до певної точки, яку жінка називає Воскресінням – поверненням того, що було втрачено – здатності відчувати та мріяти. І саме тут постає питання: що важливіше – нескінченне існування чи здатність відчувати, мріяти, сумніватися?