Аномаліза

Для Майкла світ навколо став дуже одноманітним: усі люди говорять однаково, мають ті самі риси, схожу історію, дитинство та всі до одного відчувають біль. Це робить його всередині нещасливим. Немов, він проживає у реальності, де індивідуальність зникла. Минуле не дає йому спокою. Спогади про колишні стосунки виринають у найневідповідніші моменти, змушуючи його знову переживати те, що він колись залишив позаду без пояснень.У цьому стані відчуження він раптом чує голос, який відрізняється від усіх інших.

Так Майкл знайомиться з Лізою – звичайною, невпевненою в собі жінкою, яка здається йому чимось унікальним. Вона стає для нього своєрідним винятком із правил, ніби доказом, що світ ще здатен бути іншим. Їхня близькість дає Майклу відчуття живого контакту, якого йому так бракувало. Вони тепер разом. Але поступово стає зрозуміло: проблема не лише в оточенні, а й у ньому самому. І навіть найяскравіша «аномалія» може втратити свою особливість, якщо дивитися на світ крізь власну відчуженість.