Прощавай, мерзотнику!

Тридцятип’ятирічний Етьєн опиняється на роздоріжжі. Його дівчина Аліса наполегливо заводить розмови про спільне майбутнє та народження дитини. Але для Етьєна це звучить як вирок, тому замість кроку вперед він інстинктивно робить крок назад – у безпечні спогади про шкільні роки. Там була Магалі, дівчинка, в яку він був без тями закоханий у дитинстві. Етьєну здається, що знайшовши її – він зможе повернути втрачене життя та зрозуміти, де саме звернув не туди. 

Проте є проблема: зв'язок із минулим давно втрачено. Єдина людина, яка може знати контакти Магалі – це Жан-Пат, головний кошмар його шкільних років. Жан-Пат був шкільним хуліганом і суперником, який перетворив підліткові роки Етьєна на суцільне приниження. Переступивши через гордість та страх – Етьєн наважується на телефонний дзвінок своєму старому ворогу. Розмова розгортається зовсім не за планом, коли чоловік дізнається, що Жан-Пат помер і випадково Етьєн стає головним організатором похорону свого найзапеклішого ворога.