Ігри долі

Адама спіткав нещасний випадок. Хоча розпочиналось все дуже чудово. Героєві відповіла взаємністю приваблива Крістін. На роботі він отримав довгоочікуване підвищення. Тому на радощах герой випиває занадто багато алкоголю і в ейфорії стрибає з моста у воду. Він не розраховує невеликої глибини і сильно вдяряється головою об дно. Хлопець залишився нерухомим в інвалідному візку. Він дуже злий на навколишній світ і його несправедливість. Проте з постійною допомогою доглядальниці помалу спирається на ноги і успішно знову вчиться ходити. Євгенія не намагається пожаліти чи виконати всі забаганки.

Проте вона робить все для чим скорішого одужання свого пацієнта. Вона часто говорить з Адамом на різні життєві теми. Поступово він відчуває в собі бажання і сили самостійно навчитись ходити. Окрім того, він переосмислює своє теперішнє ставлення до оточення. Почуття несправедливості і постійні звинувачення інших в смертних гріхах розвіюється. Натомість приходить прийняття теперішнього і світле прагнення успішного майбутнього. Хлопець свідомо приймає теперішні обставини і не відмовляється від роботи над собою.