Це спроба однієї сім'ї склеїти розбиті стосунки. План був простіший нікуди: зібрати речі, вимкнути телефони й злитися з природою в глухому гірському котеджі, де немає ні душі. Навколо краса, глушина, лісова тиша – здавалося б, ідеальні умови, щоб спокійно видихнути й нарешті поговорити по душах. Але цей відпочинок швидко перетворюється на квиток в один кінець. Локація, яка мала стати порятунком – за лічені години стає пасткою.
Спочатку навколо хатини стає занадто тихо – так, наче з лісу за секунду повтікали всі звірі й птахи. Потім на очі героям потрапляють понівечені стовбури дерев із глибокими слідами гігантських кігтів. Картинка складається занадто пізно: на територію котеджу заходить ведмідь-гризлі. І це не просто переляканий дикий звір, якого можна відігнати криком чи вогнем. Це величезний, хитрий людожер, що вже відчув смак крові й відкрив сезон полювання на нових жертв.