Що знає Олівія?

Цей мінісеріал абсолютно депресивний і чесний, і саме цим він чудовий. Він без прикрас та фальші показує складні теми, як старіння, депресія, сімейні травми та неминучість втрат.

Тут надзвичайно добре й об'ємно показані герої. Сам серіал, як на мене, має осінній і меланхолійний вайб. Він залишає по собі особливий післясмак, як після довгої прогулянки під холодним осіннім дощем, коли повертаєшся додому, заварюєш гарячий чай і нарешті відчуваєш затишок.

справжнє кіно

Сподобалося. Біл Мюррей, як завжди, іронічний красавчик

Чудовий серіал, саме те, що було потрібно.. Спонукає до роздумів.

От знаєте… Мабуть мені сподобався цей серіал, адже я додивилася його до кінця. Але я б не передивилася його знову. На протязі цих чотирьох серій я шукала відповідь на питання, чому Олівія саме така і відповіді не отримала. Серед моїх версій було навіть порушення аутистичного спектру:) але напевно не в цьому сенс цієї історії. Я не читала книгу, але напевно автор хотів показати життя таким, яким воно іноді є. Люди живуть, помиляються, сміються, роблять неправильні вибори, переносять важкі моменти, беруть себе в руки, люблять… але напевно в цій історії мені не вистачило іншої сторони життя, а саме щасливої і радісної, все якось було з важким серцем в надутою губою. Але маю зазначити, що головна акторка зіграла пречудово! Я насолоджувалася багатогранністю її виразів обличчя при тому, що яскравих емоцій від її героїні було мало. Якщо коротко, то якщо у вас настрій «постежити і зазирнути» у чиюсь історію життя, то дивіться, вам сподобається. Якщо хочеться якоїсь динаміки, то напевно це не той серіал.