Ріплі

Спочатку надзвичайно бісило, що режисер не дав змоги мені насолодитись пейзажами, надзвичайною архітектурою, колоритом, зробивши все в чорно-білих тонах, але потім...
Фільм класний, раджу до перегляду

Крута операторська робота, кожен кадр – як окрема картина на стіну.
ну а взагалі є деякі зауваження)
перша серія. сцена з вибором халату
- Який ви хочете халат?
- бардовий
Йоп, чувак, фільм чорно-білий, ти хоч ткни пальцем, ми не розуміємо, який з них червоний))

Неймовірно прекрасний в деталізації і звуковому фоновому наповненні. Вперше бачу таку роботу і це дійсно справляє враження.
З останньої серії пішла знову на першу, вперше так роблю)

Кому як, але на мене, чорно-білі кадри - це підкреслення темної душі головного героя. Його думки, почуття заздрості, його вчинки - все це підкреслено ч/б зйомкою. Скажу відверто, весь час мене напрягала ця ч/б картинка, весь час я хотіла бачити яскраві краєвиди Італії, але коли зрозуміла, що таким чином автори фільму хочуть передати порочність головного героя, все стало на свої місця. А ще відчуття коли от-от Томаса дожене розплата за його діяння і ніби настає момент, що його розкриють, і мимоволі думаєш "як же цього разу він викрутитися", весь час спостерігаєш за ним і його реакцією. Мені було цікаво, чи попадеться він у фіналі, чи візьмуть його, на чому він проколиться.

Неймовірно атмосферно, це італійский гіпноз, заворожує усе, дякую ! Браво Стівену Зелліану.