Шалена п'ятниця

Анна прокидається від відчуття, ніби хтось вилив на неї відро крижаної води. Її тіло — знайоме до кожної родимки — раптом здається чужим костюмом, що висіє не по фігурі. Вона мимоволі торкається шиї, де вже висить золотий кулон — той самий, подарунок від мами, що завжди лежав у шухляді, як данина поваги, але й відмову носити його. А коли вона, мов сомнамбула, підходить до дзеркала, її охоплює паніка: у відбитті дивиться не її обличчя, а очищі матері, з їхньою звичною стомою та зморшками. Це не сон — це явище, що ломить усі її уявлення про реальність. Тим часом у кімнаті Анни Тесс відчуває, як її тіло раптом стало легшим, мов би їй знову п'ятнадцять. Вона лежить під ковдрою з черепами-мультяшками, серед гітар та плакатів, і кожна клітина її тіла видає їй чужий код.

Вона намагається покликати доньку, але з губ злітають слова, які вона завжди забороняла вимовляти. Жах полягає не лише в тому, що сталося, а в тому, що вона раптом розуміє: її доросла мудрість застрягла в тілі, яке живе за законами гормонів та емоцій. Жах охоплює обох: вони зрозуміли, що помінялися тілами. Анна починає розуміти, що робота її матері — це не просто розмови, а справжнє мистецтво допомагати людям. Вона бачить, як важко Тесс балансувати між професійними обов'язками та турботою про сім'ю. Тесс же відкриває для себе світ підлітка з його крихкістю та вразливістю — те, що вона вважала дрібними проблемами, насправді є важливими подіями для її доньки.